Освіта для сталого розвитку охоплює біологічну, екологічну, економічну
та соціальну проблематику навчання та виховання з точки зору формування
нової системи ціннісних орієнтирів і моделей поведінки підростаючого
покоління та суспільства загалом.
Сучасність потребує нового покоління молоді, здатного адаптуватися в
складному суспільному світі, бути конкурентоспроможним на сучасному ринку
праці, що вимагає досвідчених, грамотних працівників, які діятимуть у
професійному та соціальному середовищах і навчатимуться протягом життя.
Стрімке зниження інтересу до процесу навчання вимагає застосування нових
прийомів і методів навчання для сучасних молодих людей. Національна
доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті розглядає проблему біологічного
виховання як одну з ключових у системі освіти. Головне завдання освітнього
процесу – розвиток в учнів умінь і навичок саморозвитку особистості шляхом
упровадження технологій, організації процесу навчання та створення належних
умов для навчання. Багато основних методичних інновацій пов’язано із
застосуванням інтерактивних технологій. Інтерактивний означає взаємодіяти
або перебувати у процесі бесіди, діалогу з чим-небудь або ким-небудь.
Навчання відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учасників
навчально-виховного процесу. Це взаємне навчання (колективне, групове,
навчання у співпраці), де учень і вчитель рівноправні, рівнозначні суб’єкти
навчання. Педагог є лише організатором процесу навчання, лідером групи,
через моделювання життєвих ситуацій, проведення рольових ігор, спільне
розв’язання проблем. Людина повинна мислити, розуміти й аналізувати факти,
знаходити причину та наслідки, приймати відповідні рішення.
Досягти цього можна лише за умови систематичного біологічного
виховання дітей у школі. Адже повноцінною свідомою особистістю ми можемо
назвати лише людину, яка відчуває свою відповідальність, приналежність до
того, що відбувається навколо. Біологічне виховання має міжпредметний
характер та є безперервним процесом, який здійснюється протягом усього
життя людини. Біологія – наука майбутнього. Тому вчитель біології повинен
донести до свідомості кожного учня значимість цього предмета. Ми повинні
знати які продукти споживаємо, що за воду п’ємо, чим дихаємо. Як учитель
біології, я розумію, що несу велику відповідальність за те, чи опанують мої учні
морально-етичний рівень біологічного виховання і чи зможу виховати таку
позицію, щоб учні взяли за мету продовжити свою біологічну освіту.
На мою думку, цього можна досягти, впроваджуючи методичні підходи,
які активізують самостійну пізнавальну діяльність учнів.
Народження нового – процес непростий. Воно утверджується не відразу,
іноді необхідні тривалі стадії пошуку та сумнівів, після яких щось залишається
та вдосконалюється. Як і перед будь-яким учителем, переді мною постало
безліч питань, і серед них – яку модель навчання обрати для здійснення
біологічної освіти дітей. Щоби розв’язати цю задачу, я проаналізувала кілька
відомих мені моделей: пасивну, активну й інтерактивну. Зваживши позитивні
та негативні сторони цих моделей, для своєї професійної діяльності я обрала
активні методи навчання: дискусії, рольові та імітаційні ігри, дослідну роботу,
яку пов’язую з розв’язанням конкретних практичних задач, екскурсій. Такі
методи пробуджують розумову активність, дають учням міцні знання, які вони
отримують у результаті особистого досвіду. Дискусії, ділові ігри та інші методи
колективного активного навчання збагачують досвідом соціального
спілкування. Різноманітність точок зору на одну й ту саму проблему вчить
відстоювати свою думку та поважати погляд інших. У результаті обговорення
та всебічного аналізу учні доходять спільної точки зору. Правильно
сформульована біологічна задача має багатовимірну систему розв’язань, тому
конкретне рішення, яке приймає група, - це рівнодіюча творчих особистостей
учнів. Такий підхід допомагає учням не лише отримати знання, робити
узагальнення, а ще й приймати рішення, займати свідому активну позицію
щодо участі в розв’язанні біологічних проблем сьогодення. Це є головною
ознакою того, що учні опанували морально-етичний рівень.
Для того щоби зрозуміти, чи на правильному шляху я як учитель та мої
вихованці як біологічно свідомі особистості, вирішила провести з учнями
анкетування. Їм було запропоновано запитання: «Як ви ставитесь до вивчення
елементів біології на уроках?» та варіанти відповідей: «це цікаво (сигналізує
про емоційний рівень)»; «це потрібно (свідома, активна позиція)»; «байдуже
(пасивність)». В анкетуванні брали участь учні 9 – 11 класів, усього 38
респондентів. Проаналізувавши результати й підрахувавши відповіді, отримані
дані надаю у вигляді діаграми.
Отже, можна говорити про свідому, активну позицію учнів щодо
біологічного виховання, а також про те, що обрані методи є результативними і
виправданими.
Сучасному педагогу важливо усвідомити завдання, що передбачають
підготовку учнів, які повинні творчо мислити, зіставляти й аналізувати факти,
аргументовано відстоювати свою думку, мати достатню думку, мати достатню
теоретичну підготовку й реалізовувати її на практиці. Інтерактивна форма різко
збільшує відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість
учня, а й на його почуття, волю, дії, практику. Отже, для того щоби підвищити
ефективність навчання учнів треба підвищити активність учнів. Я переконана,
що наш мозок подібний до комп’ютера, а ми – його користувачі. Щоби
комп’ютер працював, його потрібно ввімкнути. Так само необхідно
«ввімкнути» й мозок учня. Власне інтерактивне навчання допомагає набути
дійсно міцних знань. Джерелом підвищення ефективності уроку я вважаю
інтерес до навчання, самостійну роботу, вміле використання наочності,
дидактичного, роздавального матеріалу, диференційований підхід. Кожен урок
повинен бути неповторним і залишатися в пам’яті дитини, вчити мислити,
збагачувати мовлення, формувати особисту думку. Проблемне навчання
стимулює розумову діяльність учнів. Це може бути розв’язування певної
проблемної ситуації. Для активізації розумової діяльності учнів на уроці
необхідно використовувати їхній життєвий досвід. Ніщо так не розвиває
дитину, як гра. Застосовуючи ігрові технології, я намагаюся зробити працю
дітей радісною, творчою. Арсенал інтерактивних ігор досить значний. Я
проводжу урок з елементами гри. Альтернативою традиційним методам
навчання може бути метод проектів. Метод проектів як педагогічна технологія
включає в себе сукупність дослідних, пошукових, проблемних методів, творчих
за своєю суттю. Одним із важливих напрямків розвитку інформації освіти є
нові комп’ютерні технології, в майбутньому ці технології стануть
пріоритетними. Справа лише за технічним забезпеченням шкіл та вмінням
учителя використовувати ІКТ у своїй роботі.
Такий підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів
дозволяє отримати певні результати. Оптимальне поєднання методів, прийомів
і форм діяльності учнів сприяє активізації їхньої пізнавальної діяльності. Діти
стають більш активними, комунікабельними, не бояться висловлювати свої
думки, а в разі систематичної роботи знання стають змістовними, міцними.
Список використаних джерел
1. Інтерактивні технології навчання: теорії, досвід: методичний посібник/ авт..-
уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007.
2. Кондратюк В. Л., Волос М. М., Бабин І. І. Основні тенденції розвитку систем
освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці // Відкритий
урок. – 2002. - № 5-6.
3. Крамаренко С. Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого
потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - № 5-6.
4. Навчання в дії: Як організовувати підготовку вчителів до застосування
інтеракт. Технологій навчання: метод. Посіб. / А. Панченков, О. Пометун, Т.
Ремех. – К. : А. П. Н.
Комментариев нет:
Отправить комментарий